- білильник
- -а, ч.Спеціаліст з біління (див. біління I).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
бѣлильникъ — БѢЛИЛЬНИК|Ъ (3*), А с. Тот, кто отбеливает и чистит одежду, ткани: Аще мышьми изъедено бу(дт) даное бѣлити или гладитi. повиненъ есть бѣлилникъ. (τῷ κναφεῖ) КР 1284, 295в. В сост. им. личн.: петръ бѣлильникъ (Πέτρος ὁ κναφεύς) КР 1284, 380б;… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
білильниця — і. Жін. до білильник … Український тлумачний словник